09.12.14
ПАМ"ЯТКА
Загальні вимоги до оформлення та складання наказів
Накази поділяють на такі групи:
• накази з основної діяльності;
• накази з адміністративно-господарських питань;
• накази з кадрових питань (особового складу).
Група наказів з кадрових питань (особового складу) має додатковий розподіл на накази тривалого і тимчасового строку зберігання.
Кількість наказів і періодичність їх видання визначає керівник навчального закладу з урахуванням типу навчального закладу, його потреб та специфіки діяльності.
Виокремлюють такі етапи підготовки наказів:
• вивчення суті питання;
• складання проекту наказу;
• оформлення наказу;
• погодження;
• підписання;
• доведення наказу до виконавців (заінтересованих установ або осіб).
До уніфікованих міжвідомчих форм первинної документації з обліку кадрів належать накази:
• про прийняття на роботу (типова форма № П-1);
• про надання відпустки (типова форма № П-3);
• про припинення трудового договору (контракту) (типова форма П-4).
Для оформлення наказів використовують шрифт із такими параметрами: розмір — 12-14 друкарських пунктів; гарнітура — Times New Roman.
Оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин
Оцінювання результатів навчання російської та інших мов національних меншин здійснюється на основі компетентнісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.
Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:
I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;
II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);
II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).
У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.
Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.
Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.
В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.
Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:
– мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;
– знання з мови та мовні вміння;
– орфографічні та пунктуаційні уміння.
Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.
2
Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).
Підписатися на:
Коментарі (Atom)